Частично из-за событий, смазавший весь конец месяца, частично благодаря особенностям нашего проката и стараниями составителей графиков в феврале в кинотеатры удавалось выбраться столь редко, что даже стыдно. Хотя почему стыдно? "Отверженные", просмотренные всего два раза, оставили столь глубокий след, пульсируя в крови и голове своим невероятным музыкальным рядом, что идти после них на попсовые пустышки совсем не хотелось... Это был месяц вручения Оскаров, месяц копошения в домашней коллекции, но никак не месяц просмотра фильмов у большого экрана. Будет ли другим март? Поживем, увидим...
Коли телеканал Fox Life уперше запустив рекламу нового серіалу “Люцифер”, який і так стояв у моєму списку весняних переглядів, дві цитати із “Зоряних воєн” у одному промо ясно говорили: або вони таки мають почуття гумору і смаку і буде якась чудова смакота, або це буде розчарування. Скепсис людини, яка називає себе сінефілом, уперто наполягав на останньому. А виявилося, що “Люцифер” - то суцільне муркотливе задоволення. І напевно, перший і єдиний продукт, де мені взагалі байдуже, що мова йде про янголів, демонів та Диявола у плоті. Бо кожний діалог, кожна фраза, як і харизма акторів створюють чудовий продукт для вечірнього відпочинку. З посмішками, смішками і задоволеними кивками. Коли у сценаристів є почуття гумору, і вони таки розуміють, яким має бути герой у не зовсім серйозному жанрі, то і тобі задоволення гарантовано. Це одна з кращих комікс-екранізацій. Свіжа, насичена, не бездоганна, але безмежно приємна у перегляді і переповнена особливою атмосферою. Приємний, неочікуваний, а...
Коментарі
Дописати коментар